| 1.Знову місяць блукає зоряним небом, Знову чую крізь сон тихі кроки твої.
 Я не знаю тебе, я не знаю про тебе.
 І для чого приходиш з далеких тих днів?
 
 Так багато у тебе хотів запитати,
 Та напевно, як завжди, не вистачить слів.
 Скільки повзати ще нам, а не літати?
 І для чого приходиш з далеких тих днів?
 
 Приспів:
 Ти мені пробач - я колись народився в своїй країні.
 Ти мені пробач - я живу ніби вдома, але як емігрант.
 Ти мені пробач - за забуті пісні і сльозу на калині.
 Ти мені пробач - незнайомий мій брат.
 
 2.Ніби все у нас є, більше навіть не треба,
 Синє небо і жовте колосся ланів,
 А насправді ми просто тікаєм від себе,
 Ти про це нагадав нам з далеких тих днів.
 
 Приспів:
 Ти мені пробач - я колись народився в своїй країні.
 Ти мені пробач - я живу ніби вдома, але як емігрант.
 Ти мені пробач - за забуті пісні і сльозу на калині.
 Ти мені пробач - незнайомий мій брат.
 
 Стогнали гори, ридали ікони,
 Спадали зорі комусь на погони,
 Червоне поле, червоне небо,
 Такого не треба! Більше не треба!
 
 Молитва:
 І на віки віків...
 Повсякчас і нині...
 Будуть дивитись на нас твої очі сині...
 Березові хрести і земля у руїні...
 І останні слова:
 "Слава Україні!"
 
 Приспів: 2р.
 Ти мені пробач - я колись народився в своїй країні.
 Ти мені пробач - я живу ніби вдома, але як емігрант.
 Ти мені пробач - за забуті пісні і сльозу на калині.
 Ти мені пробач - незнайомий мій брат.
 
 
 | 
-
New York