Минусовка «Luiku – Двірник».

 

Пальці німіють,
Та серце холоне,
Не можу тримати перо,
Десь в церквах лунають
Весільнії дзвони,
В сусідів звучить болеро,
Поштарка листи вже
Давно не заносить,
Запхавши папір в Інтернет,
Пружина в годиннику
Вже не підходить,
Не влазить в підрамник багет,

Гей, двірник, скажи мені, вуйко,
Чому шаленію від неї?
Гей, аптекар, дай ми пігулку,
Щоб трохи забувся за неї,
Гей, двірник, скажи мені, друже,
Невже я знов закохався?
Снов не маю, за нею так тужу,
Запиваю горілку вином.

Я не нарікаю
На сивою зиму,
На холод міських батарей,
Думками зігріюсь,
Пірну під перину,
В душі мов Provence du Soleil,
Ріхтую пружину
В годиннику свому,
Осуну годину вперед,
Щоб знову зустріти
У снах мою милу,
Доспівую другий куплет.

Гей, двірник, скажи мені, вуйко,
Чому шаленію від неї?
Гей, аптекар, дай ми пігулку,
Щоб трохи забувся за неї,
Гей, двірник, скажи мені, друже,
Невже я знов закохався?
Снов не маю, за нею так тужу,
Запиваю горілку вином.

Гей, двірник, скажи мені, вуйко,
Чому шаленію від неї?
Гей, аптекар, дай ми пігулку,
Щоб трохи забувся за неї.

---

Текст добавил(а): Ульман