Ольга Петровна Войнова-Павловская (* 9 июня 1939, Лебединцы — сейчас Андрушевский район Житомирской области — 14 декабря 2002 года, Черкассы) — украинская певица советских и новейших времен (контральто), 1977 — народная артистка УССР.
Після закінчення в 1956 Бровківської середньої школи вчилася у Житомирському музичному училищі — закінчила 1962 року.
Виступала у ансамблі «Льонок» — до 1960, певний час — у Волзькому народному хорі міста Куйбишев.
Неперевершена виконавиця пісні «Степом, степом йшли у бій солдати» — її написав 1966 року Анатолій Пашкевич; була першою виконавицею ніжно-трепетної «Над колискою сина» (доля не подарувала їй щастя материнства).
«Степом, степом» виконувала при відкритті меморіалу Вічного вогню на могилі Невідомого солдата у Москві в жовтні 1967. Як розповідала сама Ольга Петрівна, під час урочистостей міністр оборони, маршал СРСР Р. Я. Малиновський підійшов до неї, подякував і поцілував.
З 1965 року виступала як солістка Черкаського українського народного хору — прийняла пропозицію Анатолія Пашкевича стати солісткою.
Співала в дуеті з Раїсою Кириченко, Євгенією Крикун, Людмилою Білановою, Тетяною Горбатенко. Для неї була написана пісня «Ой, я маю чорні брови» — Іван Сльота.
1969 — заслужена артистка України.
Лауреатка Шевченківської премії 1981 року — в складі Черкаського народного хору.
Обиралася депутатом Черкаської міської та обласної рад.
Могила Павловської
З 1991 року — солістка фольклорного гурту «Росава» Черкаської філармонії.
1999 року нагороджена орденом «За заслуги» III ступеня — «за вагомий внесок у національну мистецьку спадщину». Того ж року нагороджена пам'ятним знаком II ступеня «За заслуги перед містом Черкаси», почесна громадянка Черкас.
Вшанування пам'яті
2009 року на будинку 131 по вулиці Верхній Горовій в Черкасах встановлена меморіальна дошка її честі.
В Черкасах існує провулок Ольги Павловської[1].
Ольга Петровна Войнова-Павловская (9 июня 1939, Лебединцы — сейчас Андрушевский район Житомирской области — 14 декабря 2002 года, Черкассы) — украинская певица (контральто), 1977 — народная артистка УССР.
После окончания в 1956 Бровковской средней школы училась в Житомирском музыкальном училище - окончила в 1962 году.
Выступала в ансамбле «Льонок» — до 1960, некоторое время — в Волжском народном хоре города Куйбышев.
Непревзойденная исполнительница песни «Степом, степом йшли у бій солдати» — её написал в 1966 году Анатолий Пашкевич; была первой исполнительницей нежно-трепетной «Над колискою сина» (судьба не подарила ей счастье материнства).
«Степом, Степом» исполняла при открытии мемориала Вечного огня на могиле Неизвестного солдата в Москве в октябре 1967. Как рассказывала сама Ольга Петровна, во время торжеств министр обороны, маршал СССР Г. Я. Малиновский подошёл к ней, поблагодарил и поцеловал.
С 1965 года выступала как солистка Черкасского украинского народного хора - приняла предложение Анатолия Пашкевича стать солисткой.
Пела в дуэте с Раисой Кириченко, Евгенией Крикун, Людмилой Билановой, Татьяной Горбатенко. Для нее была написана песня «Ой, я маю чорні брови» — Иван Слёта.
1969 — заслуженная артистка Украины.
Лауреат Шевченковской премии 1981 года — в составе Черкасского народного хора.
Избиралась депутатом Черкасского городского и областного советов.
С 1991 года — солистка фольклорной группы "Росава" Черкасской филармонии.
В 1999 году награждена орденом «За заслуги» III степени — «за весомый вклад в национальное художественное наследие». Того же года награждена памятным знаком II степени «За заслуги перед городом Черкассы», почетная гражданка Черкасс.
2009 год - на доме 131 по улице Верхней Горовой в Черкассах установлена мемориальная доска в её честь.
В Черкассах существует переулок Ольги Павловской.
Платные заказы
Предложения мастеров
