Шумлять гаї

Шумлять гаї на Україні,
Співає молодість в гаях,
А я лечу до Батьківщини,
Через моря, неначе птах.
Діброви в нас шумлять могутні,
Співають краще солов'ї.
Яка ж ти гарна, Україно!
Немає краще на землі.
Прийду до батьківського дому,
Нап'юся там джерельної води.
І припаду до рідного порогу,
Залишусь в Україні назавжди.
А навкруги все рідне та знайоме,
Душа радіє, серденько щемить.
Бо на чужині - у чужій країні
Й на світі не хотілось мені жить.
Цвітуть каштани білим цвітом,
Вийшли батьки з хатини на поріг.
Зустріли мене рідні з хлібом,
Батьки мої я жити там не зміг.
" О, сину рідний мій, ти прехороший,
Я ж так чекала твого вороття.
Хоч і багато є у тебе грошей,
Я ж говорила, що не буде там життя".
Цвітуть каштани в рідній Україні,
Шумлять діброви краще і гаї.
Душа моя вела мене в дорогу,
До Батьківщини рідної землі.