Пшениця та жито

Колоситься пшениця та жито,
Квітують поля край села,
Так серцю приємно та любо,
Дивитись на рідні поля.

А поле широке синіє,
Волошками все зацвіло.
Душа моя й серце радіє
Я ж бачить хотіла його.

Курнії дороги далекі,
Ведуть мене знов до села.
На зустріч ідуть мої рідні,
Зустріти мене край села.

Стояла у полі криниця,
Всі з неї водичку пили.
Тож висохла тая водиця
Й ніхто не підходить туди.

Стежиною йду через поле,
До рідного дому батьків.
Я в серці з любов'ю навіки
Пригорну до грудей земляків.