Козак

Їхав козак в чистім полі
В далеку дорогу,
Знайти щастя та любові,
Щоб не будь в неволі.
По дорозі він стрічає
Бідную дівчину,
Що сидячи при дорозі,
Годує дитину.
-Здоров була чорноброва,
Хочу запитати,
Чому ранком ти пішла
Із рідної хати?
-Я іду собі козаче
Тай з рідної хати,
Із малесеньким синочком
Доленьки шукати.
Мої рідні, мої близькі,
Нас вигнали з хати,
Не давали мені хліба
Сина годувати.
-Тож будь мені чорноброва,
За сестру й дружину,
А синочок твій маленький
Буде мені сином.
Сином буде козаченька,
Сином України,
Стане справжнім козаченьком,
Рідної країни.
1996год.