Минусовка «Шульга Людмила – Лист матері».

 

Пишу я вам листа з чорнобильської зони,
Роз'їхались сусіди майже всі,
Лиш три живі вогні у мертвій полосі
І світять у селі лиш три віконця сонні,
З криниці воду п'ю, тушу свої ранети,
Є кури, та яєць вже не несуть чомусь,
Ой, ноги так болять, то може, ці ренгени,
Та в місці іншому я вже не приживусь.

Пишу я вам листа, синочки та внучата,
А де адресу взять не знаю і сама,
Схилилася набік дідівська наша хата,
І хоче вас позвать, та голосу нема.

Невесело одній, лиш образи на стінці,
І ваші фото теж в нерівному ряду,
Я з вами говорю, лишившись наодинці,
І з каганцем, що стишує біду.

Пишу я вам листа, чи відішлю, не знаю,
Не знаю, хто б то вам його довезти зміг,
Я - материнський білль, печаль усього краю,
В молитву заплету за все і за усіх.
Пишу я вам листа, синочки та внучата,
А де адресу взять не знаю і сама,
Схилилася набік дідівська наша хата,
І хоче вас позвать, та голосу нема.

Якщо тривожна вість до вас колись прилине,
То знайте, дітиочки, минаючи жалі,
Між дорогих хрестів, де спить уся родина,
Знайшла я спокій свій у батьківській землі,
Дрижить чомусь рука, хитаються рядочки,
У шибку загляда тужава гілка слив,
Я Бога лиш прошу, сини мої, синочки,
Щоб він вас оберіг, щоб вас благословив.

Пишу я вам листа, синочки та внучата,
А де адресу взять не знаю і сама,
Схилилася набік дідівська наша хата,
І хоче вас позвать, та голосу нема.