Минусовка «Білик Ірина (Билык Ирина) – Мовчати».

 

Давай виключим світло і будем мовчати Давай выключым свитло и будэм мовчаты
Про то, шо не можна словами сказати, Про то, що нэ можна словамы сказаты,
Не можна писати, неможливо зіграти, Нэ можна пысаты,нэможлыво зиграты,
А тільки мовчати, тихенько мовчати. А тилькы мовчаты,тихэнько мовчаты.

Давай мовчати про то, шо дівчати Давай мовчаты про то,що дивчаты
Не вміють сховати, не можуть спати. Нэ вмиють сховаты,нэ можуть спаты.
Давай про мене і про тебе мовчати, Давай про мэнэ и про тэбэ мовчаты,
Мовчати, аж поки не захочем кричати. Мовчаты,аж покы нэ захочэм крычаты.

Місяць впав, темно в кімнаті. Мисяць впав,тэмно в кимнати.
Як добре, що ти навчилась мовчати, Як добрэ,що ты навчылась мовчаты,
Про то, шо ніколи не змогла би збрехати. Про то,що николы нэ змогла бы збрэхаты.
Про то, шо ніколи мені не спитатись. Про то,що николы мэни нэ спытатысь.

Ми будем з тобою у ліжку лежати, Мы будэм з тобою у лижку лэжаты,
Лежати, як сніг – водою стікати. Лэжаты,як сниг - водою стикаты.
Ми будемо жадно свої сльози ковтати, Мы будэмо жадно свои слёзы коваты,
А з ними слова, яких не сказати. А з нымы слова,якых нэ сказаты.

Давай помовчу тобі просто на вушко, Давай помовчу тоби просто на вушко,
Холодною стала чайова кружка. Холодною стала чайёва кружка.
А ми ще маєм, про шо помовчати... А мы ще маем,про що помовчаты...
А ми ще маєм, про шо полежати... А мы ще маем,про що полэжаты...

Як світло проб’ється через наші штори, Як свитло пробьеться чэрэз наши шторы,
Ми знову з тобою, як всі заговорим. Мы знову з тобою,як вси заговорым.
А поки ше темно є в нашій кімнаті, А покы ще тэмно е в наший кимнати,
Давай з тобою будем просто... Давай з тобою будэм просто...

---

Транскрипцию добавил(а): andrik6791