Минусовка «Білик Ірина – Солнце встае».

 

Що шукала я так довго в лабіринті почуттів?
Розказати, що знайшла - не вистачає слів.
Вітер крижаний мене трима в полоні тільки мить -
І моя душа так вільно вже летить.

Пр.
За ніччю - сонце встає,
За болем - радість іде,
А серце не зупинити,
Поки ще може любити.

Погляд в далечінь: куди тепер, не знаю і сама,
І ніхто мені не скаже, бо ніхто не зна.
А в країні мрій все пилом часу покривається,
Тільки ще вогонь в душі лишається.

Пр.

Мені не кажи, що все пройшло,
Про те, що було і не було,
Що розбите люстерко -
не добрий знак -
Все насправді не так.

Пр.

---

Текст добавил(а): Вишенка Клубничная