Минусовка «Білозір Оксана – Кафе».

 

В старому і затишному кафе,
Де музика так солодко лунала,
Відразу я побачила тебе,
Хоч зустрічі, повір, я не шукала.
Не знаю, як сюди я забрела,
А може просто серце підказало?
Я з іншою побачила тебе
І наче в прірву раптом я упала.

Земля у мене захиталась під ногами,
Неначе море раптом вийшло у берегів,
Де є кохання, там не може бути зради,
Я вже не вірю в те, що ти мене любив.
Тому, що сталося в душі я навіть рада,
Переді мною ти нічим не завинив,
Де є кохання, там не може бути зради,
Я вже не вірю в те, що ти мене любив.

А ти мене чомусь не помічав,
Так ніжно цілував її волосся,
В ту мить мені здалося,
Що ти мене до себе пригортав.
З очей моїх упала пелена,
Непрошена сльоза з щоки зкотилась,
Це так жорстоко іншу цілувать,
А я тебе так віддано любила.

Земля у мене захиталась під ногами,
Неначе море раптом вийшло у берегів,
Де є кохання, там не може бути зради,
Я вже не вірю в те, що ти мене любив.
Тому, що сталося в душі я навіть рада,
Переді мною ти нічим не завинив,
Де є кохання, там не може бути зради,
Я вже не вірю в те, що ти мене любив.

Земля у мене захиталась під ногами,
Неначе море раптом вийшло у берегів,
Де є кохання, там не може бути зради,
Я вже не вірю в те, що ти мене любив.
Тому, що сталося в душі я навіть рада,
Переді мною ти нічим не завинив,
Де є кохання, там не може бути зради,
Я вже не вірю в те, що ти мене любив.

---

Текст добавил(а): MISHAEL