Минусовка «Бобул Иво – Спалені мости».

 

Вже зів’яла трава і замовкла струна,
Щастя витекла крапля остання.
І душа мов труна, кришталева труна,
У якій спить колишнє кохання.

Пише осінь дощами холодні листи,
З неба зоряні впали корали.
І палають мости, і палають мости
Між серцями, що вже відкохали.

Приспів:
Прощай, прости, за нами спалені мости,
За нами спалені мости,
У всьому винні тільки я і ти.
Прощай, прости, у всьому винні я і ти,
У всьому винні я і ти,
За нами спалені мости.

Сонце сяде за обрій і день промайне,
Пройде ніч і зажевріє ранок.
Через рік, через два ти забудеш мене
Та в душі не загоїться рана.

Ти почуєш у сні дикий поклик весни,
Ти почуєш небесні хорали.
Та не зможе ніхто збудувати мости
Між серцями, що вже відкохали.

Приспів (3)