Минусовка «Онисимюк Тарас – Ніби без розлук».

 

Я не маю на тебе образи,
Не живу, а існую, як тінь...
У думках і у серці ми разом,
Ми, як серце, з одних частин...
За вікном вже приходить світанок...
І тремтить твоя рука в моїй руці,
Я востаннє скажу: Добрий ранок,
Добрий ранок, кохана, Тобі!

Приспів:
Я у снах тебе ніжно обіймаю,
Ми у снах разом, ніби без розлук,
Та у житті моїм тебе, на жаль, немає,
Пригадую і серця чую стук...
Чи десь мені написано на долі:
Відчути губ твоїх забуте вже тепло...
І зазирнути в очі волошкові,
Згадати все, що в безвість відійшло?..

Я дивлюся на наше фото,
Де щаслива в обіймах моїх,
Я молю тебе, милий Боже,
Збережи, збережи ти її!
В наші вікна вже стукає вечір,
Перший вечір, де ми чужі,
Я попрошу тебе, кохана,
Ще хоч раз ти приснись мені!..

Приспів.