Сумно і невесело мені
Що життя жарптицей пролітає
І вже ледь намарилось у сні
Те дитинство Сіверського краю.
Я все мрію що хоча б вві сні
Я порину в спогади минулі
Та проблеми і старі й нові
Ту дорогу вже давно замкнули.
А замки ці вже такі важкі
Я їх пробував не раз відкрити
Чи стомивсь, чи сили вже не ті
Чи не вмію мріяти як діти
І вже озираючись назад//
З висоти прожитих вже років//
Розумію—що напевно так//
Я життя своє прожить хотів.//
Не жалів нічого і ніколи
Не бажав я прикрощів другим
Не шукав дороги я легкої
А якщо образив – то не злив
А таким мені знайомим словом
Я їх вивчив зовсім молодим
Не жалів нічого і ніколи
Не бажав я прикрощів другим.
Не хотілось вже чогось міняти
І я знаю час не зупинить
Боже! Я прошу щоб жила мати
А я буду мріять і любить
Те життя , що в долі вже прожите//
І ще те, що ти даси прожить//
Боже, я прощу щоб жила мати//
А я буду мріять і любить.//
Сумно і невесело мені
Що життя жарптицей пролітає
І вже ледь намарилось у сні
Те дитинство Сіверського краю.
Я все мрію що хоча б вві сні
Я порину в спогади минулі
Та проблеми і старі й нові//
Ту дорогу вже давно замкнули.//
Транскрипцию добавил(а): labuh63
Платные заказы
Предложения мастеров
-