Минусовка «Федорченко Евгений – Пісня про батька 2».

 

П-Ш
1
Прожив на світі я чимало, і завжди друзів добрих мав,
Та назавжди лишив у серці, слова, що батько мій казав:
"Де б ти не був, добро і доля, хай будуть поруч назавжди!
Шануйся сину, пам'ятай же - не осором моєї сивини."
"Де б ти не був, добро і доля, хай будуть поруч назавжди!
Шануйся сину, пам'ятай же - не осором моєї сивини."
2
Вже підросла маленька доня, і син дорослий зовсім став...
Та їм завжди я нагадаю, слова, що батько мій казав.
"Де б не були, добро і доля, хай будуть поруч назавжди!
Шануйтесь діти, пам'ятайте - не осоромте батька сивини."
"Де б не були, добро і доля, хай будуть поруч назавжди!
Шануйтесь діти, пам'ятайте - не осоромте батька сивини."
3
Життя біжить так швидкоплинно, така стрімка його хода,
І з кожним днем все більше й більше, сивіє моя голова.
"Де б не були, добро і доля, хай будуть поруч назавжди!
Шануйтесь діти, пам'ятайте - не осоромте батька сивини."
"Де б не були, добро і доля, хай будуть поруч назавжди!
Шануйтесь діти, пам'ятайте - не осоромте батька сивини."
П-Ш
4
І може я, колись з літами, далеко Богу відлечу,
Та залишу на добру згадку, пораду батьківську свою:
"Де б не були, добро і доля, хай будуть поруч назавжди!
Шануйтесь діти, пам'ятайте - не осоромте батька сивини."
"Де б не були, добро і доля, хай будуть поруч назавжди!
Шануюсь тату, пам'ятаю - не осоромлю твоєї сивини."
П-Ш