Минусовка «Була Василий – Заплакало небо 2».

 

Заплакало небо у дні поминальні,
Вмиваючи горе холодним дощем.
Скотилися в душі сльозинки прощальні,
Лишаючи в серці незвіданий шчем.
2.
Схилилася мати над сином востаннє,
Один був у неї, надія одна.
У чорній хустині жертовнім риданні
Йому на прощання сказала вона.
Приспів.
На щастя ростила тебе, любий сину,
І думала будеш опора мені.
Пробач, рідна мамо, любив Україну,
До тебе приходити буду ві сні.
3.
Мене ти побачиш в пахучій калині,
Що ніжно розквітне в саду під вікном.
Отако ж, в щасливій, новій Україні,
У світлий Великдень за нашим столом.
4.
Коли вдягнеш з батьком святкову сорочку,
Згадавши той ден, як родила в грозу.
Душа моя буде з тобою в куточку,
З очей витираючи ніжно сльозу.
Приспів.
1.Повторюємо.
Заплакало небо у дні поминальні,
Вмиваючи горе холодним дощем.
Скотилися в душі сльозинки прощальні,
Лишаючи в серці незвіданий шчем.
Модуляція. Приспів.