| Коли зелені зіркипадають в гирло ріки,
 тоді твоя стернова
 промовляє слова:
 це ось – мої сни,
 це – рибальські човни,
 це – ніч, це – течія,
 це – смерть, певно, моя.
 Життя – це тиша й сміх.
 Його стане на всіх.
 Його вистачить всім –
 всім коханням моїм.
 Тому лети, рибо, лети –
 я знаю всі мости,
 знаю всі маяки,
 роблю все навпаки.
 
 Пливи, рибо, пливи –
 ось твої острови,
 ось твоя трава,
 ось твоя стернова:
 править твій маршрут,
 шиє тобі парашут,
 пасе тебе в глибині
 при своєму стерні.
 
 Лише твої слова,
 лише таємниці й дива,
 лише сповідь і піст
 в одному з портових міст.
 Кохай, рибо, кохай,
 хай безнадійно, хай,
 хай без жодних надій –
 радій, рибо, радій.
 Життя – це тиша й сміх.
 Його стане на всіх.
 Його вистачить всім –
 всім коханням моїм.
 Тому лети, рибо,
 я знаю всі мости,
 знаю всі маяки,
 роблю все навпаки.
 
 Любов варта всього –
 варта болю твого,
 варта твоїх розлук,
 варта відрази й мук,
 псячого злого виття,
 шаленства та милосердь.
 Варта навіть життя.
 Не кажучи вже про смерть.
 
 Пливи, рибо, пливи –
 ось твої острови,
 ось твоя трава,
 ось твоя стернова:
 править твій маршрут,
 шиє тобі парашут,
 пасе тебе в глибині
 при своєму стерні.
 
 
 | 
Новичок