вір. Піддубняк.В.
муз. Телюк.В.
аранж. Гнідий.А.
Солдати вічності.
1.
За туманом туман, а літа за літами,
Шлях пливе з далини, шлях пливе в далину.
Коні втомлено йдуть, ми втомились так само.
Чи з війни ми йдемо, а чи знов на війну?
2.
Чи юга, чи жара, день і ніч ми на ма марші
Не під шовком знамен, не під крики «ура».
І священне вино ще не випите з чаші,
І за кожним горбком серце знов завмира.
Приспів:
Не стрічає ніхто – ні вітчизна, ні хата.
Нас давно поховали у землях чужих.
Тільки хто ж там стоїть, чи тополя, чи мати,
Край села на межі, на самотній межі?.
Тільки хто ж там стоїть, чи тополя, чи мати,
Край села на межі, на самотній межі?.
3.
Хоч війна заросла полинами гіркими
І дороги її полонила імла,
Та бійці все ідуть – через весни і зими,-
Від столиць до столиць, від села до села.
Приспів:
Не стрічає ніхто – ні вітчизна, ні хата.
Нас давно поховали у землях чужих.
Тільки хто ж там стоїть, чи тополя,чи мати,
Край села на межі, на самотній межі?..
Тільки хто ж там стоїть, чи тополя, чи мати,
Край села на межі, на самотній межі?..
Край села на межі, на самотній межі?..
|
Новичок
С.Алёховщина