Минусовка «Борейко Оксана – В ніч на Івана Купала».

 

Заблудилась в лісах юна ніч на Івана-купала
Запалила у небі чарівний вогонь-зорецвіт,
А під небом ми в двох ту омріяну квітку шукали,
Що цвіте раз у рік, коли спить зачаровано світ.

Пр-в.
Чаклує ніч липнева ніч аж до світання,
А квітка папороті нас в коротку мить
Зєднає в полумї єдиного кохання
І нам любов на все життя благословить.

Впали в річку до ніг нам із неба замріяні зорі
Ворожбити вітри про любов шепотіли довкіль,
А на папороть падали, падали роси ранкові
І любов нас вела у свою золоту заметіль.

Пр-в.
Вниз по річці плили не вінки, а дівочі надії
На ті чари кохання, що линуть з далеких століть
У вінках тих сплелись дві на небі обвінчані мрії
І ріка їх несла в цей чарівний і зоряний світ.