Минусовка «Марцинишин Ульяна – Вклоніться матерям».

 

1.
Так не помітно сплинули роки,
Волосся мами вкрилось сивиною,
Від ненчиної рідної руки,
Завжди так ніжно пахнуло весною.

Її усмішка зігрівала Світ,
Її краса про себе не кричала,
Вона була як яблуневий цвіт,
Коли сміялась і коли мовчала.

Приспів.

Вклоніться матерям, своїм вклоніться,
Завжди спішіть до мами на поріг,
І поки ще не пізно поверніться,
З найдовших найболючіших доріг.

2.
Вона ховала сльози від образ,
Так легко наші пустощі прощала,
Чекала й зустрічала кожен раз,
Голубила, пестила й захищала.

І вже здається виходу нема
Та знов матуся зводила на ноги
Коли душа пекуча і німа
Вертайтеся на мамині пороги.

Приспів.

Вклоніться матерям, своїм вклоніться,
Завжди спішіть до мами на поріг,
І поки ще не пізно поверніться,
З найдовших найболючіших доріг.

Програш.

Приспів.