Минусовка «Хурсенко Вячеслав – Де ти, мила моя 2».

 

Хто цілує вуста твої знову,
Запитав я тебе тихо-тихо.
І мені відгукнулось луною лихо, лихо, лихо.
Хто до серця тебе пригортає,
Думка билася в скроню сумна.
Промайнуло в зеленім розмаї
Чужина, чужина, чужина, чужина.

Пр-в
Де ти люба моя, де ти мила,
Наді мною твій образ літав.
Так хотілось у даль неозору,
Тільки бог нам піднятись не дав.
Де ти люба моя, де ти мила,
Наді мною твій образ літав
Так хотілось у даль неозору,
Тільки бог нам піднятись не дав.

Хто забрав у нас зоряні роси,
І невже завинив в тому я.
Хто розпестить розбещені коси,
Так я к пестила ніжність моя.
Заросла та казкова стежина,
Зацвіли дикі квіти на ній.
Де ти ніжна і рідна людина,
Я навіки залишився твій.
Пр-в
Пр-ш
Пр-в