Минусовка «Лобач Віталій – Літній вечір».

 

Пригадай, як ми гуляли
Біля моря ти і я,
І тоді не помічали,
Як крутилася Земля.
Ніжно-ніжно цілувались,
Обіймала ти мене,
І в одне серця зливались,
Щастя моє неземне!

Приспів:
Літній вечір був звичайним,
Ми зустрілися в кафе.
Ти була, як квітка гарна,
Мене взяла за живе!
Мов всі зорі з неба впали,
Я до тебе підійшов:
А ім'я твоє лунало,
Наче з глузду я зійшов!

Літо було незабутнім,
Так хотілося іще
Знову в очі зазирнути,
Що так вабили мене!
Запалали в небі зорі
Десь на березі морів,
І тепер суцільна доля
Поміж наших двох життів...

Приспів.

Речитатив:
Таке буває раз в житті:
Я побачив твій погляд,
Твою посмішку -
І потонув в ній назавжди!..
Ти з'явилась переді мною!..

Мене взяла за живе!
Мов всі зорі з неба впали,
Я до тебе підійшов:
А ім'я твоє лунало,
Наче з глузду я зійшов!