Минусовка «Гвердцители Тамара – Глаза на песке».

 

Разлуку
К морю в ладонях озябших печально несу я.
У моря
Утром и ночью глаза на песке я рисую.
Рисую
Глаза, что похожи на давнюю тихую осень.
А волны,
А волны глаза твои синие в море уносят
Уносят и не приносят!
Море!
Припев:
Верни глаза его,
Верни слова его,
Верни свидания,
Верни весну!
Все, что утеряно,
Все, что утрачено,
Все, что загадано
Скорей верни!

Но море
Все время в лицо мне смеется холодное море.
И чайки
Протяжно и громко кричат над водою: «О горе!»
Рисую,
Рисую тебя в сотый раз на песке под луною.
А море,
А море крадет тебя снова коварной волною,
Уносит и не приносит.
Море!
Припев:
Верни глаза его,
Верни слова его,
Верни свидания,
Верни весну!
Все, что утеряно,
Все, что утрачено,
Все, что загадано
Скорей верни!

Море! Верни его!

Розлуку до моря в долонях
Самотньо і сумно несу я.
Щоденно, щоночі
Я очі на березі моря малюю.
Малюю я очі, що схожі на давню,
На зоряну осінь.
А море, а море ці синії очі
В безодню відносить,
Відносить і не вертає.
Море.
Приспів:
Ти поверни мені
Його очей вогні.
Той світлий Вересень,
Ти поверни.
Ти поверни мені
Дощі і радощі.
Ти поверни мені
Щасливі сни.
А море сміється в обличчя
Холодною піною, море.
І чайки печально і сумно
Кричать про розлуку і горе.
Малюю, малюю тебе на піску,
Але море шалене,
Як злодій краде, сміючись,
Твої зоряні очі у мене;
Відносить і не вертає.
Море.
Приспів.

---

Транскрипцию добавил(а): Netochka