Минусовка «Гнатюк Николай – Час рікою пливе 5».

 

Час рікою пливе, як зустрів я тебе,
Як зустрів я тебе, моя пташко,
Довго-довго дививсь, марно очі трудив,
Та впізнати тебе було важко.
Довго-довго дививсь, марно очі трудив,
Та впізнати тебе було важко.

Ти висока, струнка, в тебе руса коса,
Але очі сумні, невеселі,
І вуста вже не ті, не солодкі такі,
Скажи, хто цілував їх без мене.
І вуста вже не ті, не солодкі такі,
Скажи, хто цілував їх без мене.

Як почуєш колись біля свого вікна,
Хто зітхає так сумно і важко,
Не вставай, не будись, не тривож свого сна,
Не тривож свого сна, моя пташко.
Не вставай, не будись, не тривож свого сна,
Не тривож свого сна, моя пташко.

Як зустрінеш колись, привітай, усміхнись,
Зустрічай, як колись зустрічала,
Бо пройшли вже роки, і ми стали батьки,
Але наша любов не пропала.
Бо пройшли вже роки, і ми стали батьки,
Але наша любов не пропала.

Час рікою пливе, як зустрів я тебе,
Як зустрів я тебе, моя пташко,
Довго-довго дививсь, марно очі трудив,
Та впізнати тебе було важко.
Довго-довго дививсь, марно очі трудив,
Та впізнати тебе було важко.