Минусовка «Доскоч Павел – Циган».

 

Знов по дорозі пил здіймають коні,
За обрій стелиться густий туман.
Некваплячись, пливе серед діброви,
Дрімаючи, циганський караван.
Ясниться день, і чути спів гітари,
І сивий циган розверне рядно,
Дістане скрипку смуглими руками,
З похмілля пригубить терпке вино.
Пр
На питай, старий циган, чого дзвенить струна,
Поверни мелодію в свої п'янкі літа.
Поверни з віддалля, не питай відчуття,
Те, що доля понесла у забуття.

Про молодість його співала скрипка,
З-під сивих брів виднілася сльоза.
Згадались чорні очі при багатті,
Розплетена, мов ніч, п'янка коса.
А чорні брови малювали спокій,
І губи частували тим вином,
Що кликали в шатро у грішну нічку
Цигана юного кохана за тобов.
Пр
Не питай, старий циган, чого дзвенить струна,
Поверни мелодію в свої п'янкі літа,
Поверни з віддалля, не питай відчуття
Те, що доля понесла у забуття.

мод
Дзвенить гітара сумно, скрипка плаче,
Кривава доля кличе в синю даль.
Допив циган своє вино гаряче,
І в п'яний сон схилила голову печаль.

Пр.
Не питай, старий циган, чого дзвенить струна,
Поверни мелодію в свої п'янкі літа.
Не питай, старий циган, чого дзвенить струна,
Поверни мелодію в свої п'янкі літа.
Поверни з віддалля, не питай відчуття
Не питай, не питай від життя,
Те, що доля понесла у забуття.
Те, що доля понесла у забуття.

---

Текст добавил(а): Евгений