Минусовка «Закшевский Александр – Дві паралельні лінії».

 

1.
В твоїх очах ще не згас вогонь,
А в голосі є вагання.
Я був твоїм берегом, ти моїм морем,
Відзнакою та покаранням.

Кому було треба, скажи, прошу,
Щоб ми так зустрілись с тобою?
В душі вогонь, я його потушу,
І нікому не віддам я тебе без бою.

Приспів:
Ми дві паралельні лінії,
Та моя душа покрита інеєм.
І нехай любов нерозділена,
Недооцінена, все одно повірю наївно я.
Ми дві паралельні лінії,
Та моя душа покрита інеєм.
І нехай любов нерозділена,
Недооцінена, все одно повірю наївно я.

2.
Тримаю, не відпущу, як ти не проси,
Свої я спогади, о боже, дай мені сили.
Те що нас не вбиває, сильніше робить всіх,
Але для мене це, знаєш, зовсім не втіха.

Постій, повернись, я життя тебе чекав,
Та крик "Обернись!" в шумі доріг потопав.
Люди парами ходять барами,
Відтепер незнайомі ми, незнайомі ми...