Минусовка «Закшевский Александр – Осінь».

 

1.
Мріяв бути коханим тобі,
Та судилось інакше для мене.
Не зі мною, а з іншим ти дні,
Всі проводиш тепер десь, напевно.
Не гадаючи, ми розійшлись,
Щастя наше минуло, пропало.
І птахи вже у вирій знялись,
Осінь знову тебе нагадала.

Приспів:
А дощі барабанять у скло,
Літо наше, нажаль, відцвіло.
Пожовтіла трава, як порожні слова,
І розлука вступила в права.
Стало зимно від того в душі,
Я весну нашу кличу в тиші.
Обірвався політ,
Назавжди біль залишила слід.

2.
Знову осінь ворожить собі,
Листопадом усе огортає.
Та щасливим не бути мені,
Бо тебе вже зі мною немає.
Знаю, більше нема вороття,
В казку ту, що любов обіцяла.
Я без тебе збудую життя,
Щоби знову душа заспівала.

Приспів:
А дощі барабанять у скло,
Літо наше, нажаль, відцвіло.
Пожовтіла трава, як порожні слова,
І розлука вступила в права.
Стало зимно від того в душі,
Я весну нашу кличу в тиші.
На душі білий лід,
Назавжди біль залишила слід.

Програш

Приспів:
А дощі барабанять у скло,
Літо наше, нажаль, відцвіло.
Пожовтіла трава, як порожні слова,
І розлука вступила в права.
Стало зимно від того в душі,
Я весну нашу кличу в тиші.
Обірвався політ,
Назавжди біль залишила слід.
На душі білий лід,
Назавжди біль залишила слід.

1.
Я хотел быть тобою любим,
Только роль мне досталась иная.
Ты уже ни со мной, а с другим,
Изменилась и стала другая.
Не гадая, расстались мы вдруг,
Счастье наше пропало куда-то.
Стаи птиц улетают на юг,
В этом осень одна виновата.

Припев:
А дожди постучали в стекло,
Лето нашей любви отцвело.
Облетела листва, как пустые слова,
И разлука вступила в права.
Оттого стало холодно мне,
Я тоскую по нашей весне.
Но оборван полёт,
И тоска, я боюсь, не пройдёт.

2.
Ворожит осень тихо опять,
Обнимая меня листопадом.
Но счастливым как прежде не стать,
Потому что ты больше не рядом.
Точно знаю, уже не вернуть,
Сказки той, что любовь обещала.
Буду жить без тебя как-нибудь,
Постараюсь начать всё сначала.

Припев:
А дожди постучали в стекло,
Лето нашей любви отцвело.
Облетела листва, как пустые слова,
И разлука вступила в права.
Оттого стало холодно мне,
Я тоскую по нашей весне.
На душе белый лёд,
И тоска, я боюсь, не пройдёт.

Проигрыш

Припев:
А дожди постучали в стекло,
Лето нашей любви отцвело.
Облетела листва, как пустые слова,
И разлука вступила в права.
Оттого стало холодно мне,
Я тоскую по нашей весне.
Но оборван полёт,
И тоска, я боюсь, не пройдёт.
На душе белый лёд,
И тоска, я боюсь, не пройдёт.