Минусовка «Краяни (ВИА) – Український сувенір».

 

На вулиці скрипка грає,
Бас гуде-вимовляє.
Мене мати не пускає
На вулицю погулять.
Пусти ж мене, моя мати,
На вулиицю погуляти,
На вулиицю погуляти,
З дівками пожартувати.

Ой ходила дівчина бережком, | (2)
Заганяла селезня батіжком: | (2)
"Іди, іди, селезню, додому. | (2)
Продам тебе дідові старому". | (2)

Ой лопнув обруч коло барила,
Дівчина козака та й обдурила.
Ой думалося,
Передумалося,
Одур голову бере,
Що далеко він живе.

Ой що ж то за шум
Учинився,
Що комарик та й на мусі |
Оженився! | (2)

Ой за гаєм, гаєм,
Гаєм зелененьким,
Там орала дівчинонька
Воликом чорненьким.
Там орала дівчинонька
Воликом чорненьким.

На бережку у ставка,
На дощечці у млинка,
Там упала дівчинонька,
Та й сталася кручина.
Та й упала в став небога,
Та й немає тут нікого,
Нема кому прибігати,
Щоб дівчину витягти.

По дорозі жук, жук,
По дорозі чорний...
Подивися, дівчинонько,
Який я моторний!
Подивися, дівчинонько,
Який я моторний!

Ой джиґуне, джиґуне,
Який ти ледащо, —
Ведуть тебе до пана,
Сам не знаєш нащо.
Ведуть тебе до пана,
Сам не знаєш нащо.

Надлетіли журавлі,
Сіли, впали на ріллі.
Надлетіли журавлі *,
Сіли, впали на ріллі.
Надлетіли журавлі *,
Сіли, впали на ріллі.

Гей на горі, на горі
Чабан вівці зганяє,
Гей, га, у-ха-ха,
Чабан вівці зганяє.

Лучше було, лучше було не ходити,
Лучше було лучше було не любити,
А ще краще, а ще краще та й не знати,
Чим тепер, чим тепер покидати.
Лучше було, лучше було не ходити,
Лучше було лучше було не любити,
А ще краще, а ще краще та й не знати,
Чим тепер, чим тепер покидати.

Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці,
Бо на вечорницях дівки чарівниці.
Котрая дівчина чорні брови має,
То тая дівчина усі чари знає.
Котрая дівчина чорні брови має,
То тая дівчина усі чари знає.

Одна гора високая,
А другая низька...
Одна мила далекая,
А другая близька.

У цієї близенької
Воли та корови,
А в тієї далекої
Та чорнії брови.

Ой кум до куми залицявся,
Посіяти конопельки обіцявся.
Він сіяв, присівав,
Присіваючи казав:
— Ти, кума, ти, душа,
Ти кругом, кума, ох і хороша!

Нащо мені женитися, нащо жінку брати?
Тепер сіно не вродило, нічим годувати.
Тепер сіно не вродило, нічим годувати.
Сміються з мене дівчата, що я не женюся,
Нехай вони, дурні, знають, що я з них сміюся.
Нехай вони, дурні, знають, що я з них сміюся.
Нащо мені женитись?
Нащо мені женитись?

Ти казала: у вівторок
Поцілуєш разів сорок.
Я прийшов — тебе нема, —
Підманула, підвела.
Я ж тебе підманула,
Я ж тебе підвела,
Я ж тебе, молодого,
З ума-розуму звела!
Ти ж мене, ти ж мене підманула,
Ти ж мене, ти ж мене підвела,
Ти ж мене, ти ж мене молодого,
З ума-розуму звела!

Задумав дідочок, задумав женитись.
Ой сів, думав, гадав, задумав женитись. (Двічі)

Казав мені батько, щоб я оженився,
По досвітках не ходив та й не волочився.
По досвітках не ходив та й не волочився.
А я козак добрий та й не волочуся:
Де дівчину чую - там нічку ночую,
А де молодички - там я і дві нічки.

Дозволь мені, мати, криницю копати,
Чи прийдуть дівчата води набирати?
Чи прийдуть дівчата води набирати?

За городом качки пливуть,
Каченята крячуть...
Вбогі дівки заміж ідуть,
А багаті плачуть.
Вбогі дівки заміж ідуть,
А багаті плачуть.
Вбогі дівки заміж ідуть
З чорними бровами,
А багаті вдома сидять
З кіньми та з волами.
А багаті вдома сидять
З кіньми та з волами.

Дівка в сінях стояла,
На козака моргала:
— Ти, козаче, ходи,
Мене вірно люби,
Серце моє! (Двічі)

Пішла мати на село
Гречку-муку здобувати —
Гречаники учиняти,
Своїх діток годувати.
Гоп, мої гречаники,
Гоп, мої білі,
Чомусь мої гречаники
На скорині сіли!
Гоп, мої гречаники,
Гоп, мої смачні,
Чомусь мої гречаники
Не вдалися вдачні! 

Ой на горі тай женці жнуть | (2)
А попід горою яром-долиною козаки йдуть
Гей долиною гей широкою козаки йдуть !

Ой при лужку, при лужку, при широкім полі,
При великім табуні кінь гуля по волі -2

Розпрягайте, хлопці, коні
Та й лягайте спочивать,
А я піду в сад зелений,
В сад криниченьку копать.
А я піду в сад зелений,
В сад криниченьку копать.

Засвистали козаченьки в похід з полуночі;
Заплакала Марусенька свої ясні очі.
Заплакала Марусенька свої ясні очі.

---

Текст добавил(а): Максим N