Минусовка «Кальяненко Анатолий – Верба».

 

вступ…
тепла місячна ніч, і туман над водою
і плакуча верба, що спала над ставком
соловей загравав з молодою весною
і стожари палали за нашим селом

ми зустрілись вночі під тією вербою
нас навіки удвох поєднала вона
і кохання своє ми пізнали з тобою
нас в ту ніч поєднала весна

приспів…
ті жадані слова я тобі говорив тої ночі
їх тобі шепотів і так ніжно тебе обіймав
ті слова від яких трепотіло так серце дівоче
ті слова у яких я кохання тобі дарував

ми навіки у двох, ми навіки з тобою
іу парі прошли вже не мало доріг
і нехай наші діти під тою вербою
зустрічають закохані милих своїх

і щоб місячна ніч, і туман над водою
і плакуча верба та, що спить над ставком
і для них соловей милувавсь із весною
і стожари за нашим селом

приспів…
ті жадані слова я тобі говорив тої ночі
їх тобі шепотів і так ніжно тебе обіймав
ті слова від яких трепотіло так серце дівоче
ті слова у яких я кохання тобі дарував

соло…

приспів…
ті жадані слова я тобі говорив тої ночі
їх тобі шепотів і так ніжно тебе обіймав
ті слова від яких трепотіло так серце дівоче
ті слова у яких я кохання тобі дарував