Минусовка «Зінковська Ірина – Пісня осені».

 

На твоєму човні без вітрила
Ми пливли в смерекову блакить.
Я про щастя тобі говорила.
Нас єднала мелодії мить.
Марно човен кружляв у долонях
Ніжних нот – поцілунків твоїх.
Ми прощались на сліє оболонях.
Ти за покликом щастя не встиг.

Приспів:
Відпустив мене
Знов одну у час дощів.
Осінь ця мине –
Приспів наших почуттів.
Тільки збережи
Той самотній жовтий лист.
Осені скажи,
Як любив мене колись...

Я не можу забути і досі
Ці музичні репризи душі.
В нас мелодію викрала осінь.
Ми тепер – два мотиви чужі.

Приспів