Минусовка «Гіга Степан – У райськім саду (Яворина) 2».

 

Я на світі прожив, наче спалах зорі на світанні,
Наче крапля роси, наче крик журавля - тільки мить.
Я не вірив ніяк, що до мене прийде день останній
І в жертовнім вогні моє серце на попіл згорить.
Я ж так щедро кохав, я так вірив у зорі і очі,
І душею своєю я вас, як умів, причащав.
Але видно господь мені краще життя напророчив
І до себе забрав, щоб у райськім саду я співав.

Приспів:
На могилі моїй посадіть молоду яворину
І не плачте за мною - за мною заплаче рідня.
Я любив вас усіх, та найбільше любив Україну,
Певно, в цьому і є та найважча провина моя.

Хай душа переселиться в дивний той рай потойбічний,
Де таких як і я, назліталася ціла сім”я.
Тільки нащо мені ті блаженства роскішні і вічні,
Як мені не всміхнеться донька, сиротинка моя...
У далеких світах, якось раптом усе я покинув,
Бо ввійде мені в душу сльозиною і чебрецем.
І до дому хоч вітром, хоч променем сонця, полину
І легенько війну над твоїм, Україно, лицем.