Минусовка «Мода Михаил – Довбуш».

 

Гаєм гаєм зелененький
Ходить Довбуш молоденький

Він на ніжку налягає,
Топір серця підпирає.

За мно хлопці, за мнов свистом,
Западає стежка листом.

Щоби бути не минути
Тай до тітки повернути.

Через Кути тай до тітки,
До Штефанової хінки.

Добрий вечір, Штефанова!
Чи вечеря вже готова?

А вечеря не готова,
Бо Штефана нема вдома.
Штефан пішов на роботу,
Повернеться у суботу.

Чи будеш нам відкривати?
Чи самим ся добувати?

В мене двері тисовії,
В мене замки сталевії.

Не поможуть замки твої,
Як підставлю плечі свої.

Довбуш почав налягати,
Стали двері ся ламати.

Довбуш двері відкриває,
Штефан з відка вхе стріляє.

Як устрілив в праве плече,
Із лівого кровця тече.
Бо знав добре поціляти,
Довбуш буде помирати.

Ой, ви, хлопці, ви, молодці,
Беріть мене на топорці.

Беріть мене на топори,
Тай несіть мя в чорні гори.

Там родились тато й мати,
Там я буду спочивати.

Штефанові дайте мірку,
Бо я любив його жінку.

Сріблом-златом поділіться
Тай на мене не дивіться