Минусовка «Матвийчук Анатолий – Балада про чайок 2».

 

В край далекий лебеді летіли,
І на морі ночувати сіли.
А вночі морози з холодами
Закували лебедів льодами.
Рано вранці зграя чайок біла
З висоти на птахів налетіла,
Била в очі і у груди била,
Все кругом кривавим пір’ям вкрила.

Приспів:
Чайки, чайки, нерозумні птиці,
Убивати брата не годиться.
Чайки, діти синьої безодні,
Ох, які ж хижі, як голодні.

І вмирали в льодовім полоні
Лебеді, трагічно безборонні.
Не могли їх люди захистити,
По льоду тонкому не ступити.
І вертався я в сльозах додому,
І було їх жаль мені, малому,
Скільки ще тих лебедів на світі,
Що себе не вміють боронити.

Приспів: 2 р.

---

Текст добавил(а): crocus