Минусовка «Павло Зібров – Блудний син».

 

Не сказавши ні слова нікому,
Щоб багатство і славу знайти,
Рано-вранці із рідного дома,
Я пішов, я пішов у світи.
Я пішов крізь тумани і вітер,
Крізь омани шляхів і стежин,
І блукав, і блукав я по світу
Та хіба, та хіба я один?

Приспів:
Блудний син, блудний син.
Скільки міст і країн
Поміняв я у пошуках долі.
Блудний син, блудний син.
Знаю, де б я не жив, був я завжди чужим мимоволі,
Блудний син, блудний син,
Свою душу сповив, свою душу сповив чужиною.
Блудний син, блудний син -
Два крила самоти, два крила самоти за спиною.

Я, пройшовши дороги тернові,
Знав сто мов, та в години сумні
Тільки рідною мовою розмовляв у вісні.
Я знайшов і багатство і славу,
Мав коханих, мінливих як дим,
Але справжнього щастя не знав я...
Та хіба, та хіба я один?

Приспів:

Наче птах, повернувсь я додому,
Та ніхто мене там не зустрів,
І упав я додолу на могилі батьків.
І клянуся, щоб їх воскресити,
Хоч на мить, хоч на кілька хвилин,
Я б віддав і багатство, і славу,
Та хіба, та хіба я один?

Приспів: