Минусовка «Павло Зібров – Остання ніч кохання».

 

В цій кімнаті з очима на захід,
В цій кімнаті з дверима на схід
Ми кохались під зоряним дахом
Стільки зим, стільки весен і літ.
В дикій темряві зірка горіла,
І вивчав я в пустелі ночей
Білу магію Вашого тіла,
Чорну магію Ваших очей.
Приспів:
Невже ця ніч, ця дивна ніч, остання?
Невже згаса в душі вогонь кохання?
Скажи, кохана, не мовчи!
Скажи, кохана, не мовчи!
Ми дві свічі в одній ночі, ми дві свічі.
Невже ця ніч, ця дивна ніч, остання?
Невже згаса в душі вогонь кохання?
Скажи, кохана, не мовчи!
Скажи, кохана, не мовчи!
Ми дві свічі .
В цій кімнаті, де ніч, як безодня,
Ми пізнали кохання полон
І шалене солодке безсоння,
Що було наче сон, наче сон.
Як троянди цвіли поцілунки
І будив нас щоранку жарптах,
А сьогодні я присмак розлуки
Відчуваю на Ваших вустах.
Приспів.