Минусовка «Павло Зібров – Чорногузова весна».

 

Задивляюся в очі ставків,
Залишаю на березі втому,
Я не в гості іду до батьків,
Просто я повертаюсь додому.

Тут кохана моя сторона,
Що найкраща у світі для мене,
Тут розсіяла маки весна,
Мов намисто у травах зелених.

Припев:
Відшуміли роки, розійшлися планетою друзі,
І сумує без нас в очеретах самотня вода,
Та приходить весна і летять, і летять чорногузи,
І показують маки їм шлях до старого гнізда.

Я у спогади юних років,
Як в тумани іду на світанні,
І цілую ту мить, де зустрів,
Волошково – біляве кохання.

І дзвенять чорногузи крильми,
Понад стріхою рідної хати,
Щоб завжди пам’ятали сини,
Те святе, що не слід забувати.

Припев: