Минусовка «Ивасюк Владимир – Неси мене, мій ангеле».

 

Якийсь дивний сон приснивсь мені:
Я бачив ясне світло у вікні –
Це справжній ангел в гості завітав,
і я від дива на коліна впав.
Мій ангел тихо руку простягнув,
Мене до себе ніжно пригорнув,
І раптом свої крила розпростав,
Мене над цілим світом закружляв.
Неси мене, мій ангеле, неси,
Відкрий мені всі таїнства краси.
Неси мене на крилах знов і знов
У край, де вічна злагода й любов.
Кружляй мене, мій ангеле, кружляй,
І покажи, де є насправді рай,
Бо не дарма я все життя прожив,
І на красу цю вічну заслужив.
Пройшло з тих пір уже багато літ,
З дитинства я ввійшов в дорослий світ
Та лиш тебе я розуміти став:
Чому мій ангел увесь час мовчав.
Життя пройти не поле перейти,
Щоб в лабіринті мрій себе знайти,
Не впасти, не злякатись, не втекти,
Не зрадити й досягти мети.
Неси мене, мій ангеле, неси,
Відкрий мені всі таїнства краси.
Неси мене на крилах знов і знов
У край, де вічна злагода й любов.
Кружляй мене, мій ангеле, кружляй,
І покажи, де є насправді рай,
Бо не дарма я все життя прожив,
І на красу цю вічну заслужив.
Я вірю, добрий ангел, що ти є,
Я відчуваю дихання твоє,
Я знаю ти в житті мене ведеш
І потаємно руку подаєш.
Тобі, мій ангел, вдячний я за все,
І хоч життя у вир мене несе
До тебе я звертаюсь у думках,
Вкажи мені правдивий шлях.
Неси мене, мій ангеле, неси,
Відкрий мені всі таїнства краси.
Неси мене на крилах знов і знов
У край, де вічна злагода й любов.
Кружляй мене, мій ангеле, кружляй,
І покажи, де є насправді рай,
Бо не дарма я все життя прожив,
І на красу цю вічну заслужив