Минусовка «Головко Александр – Спогад».

 

Спогад
сл. Василь Вєремієв
муз. Олександр Головко
аранж. Віктор Волік

Повела мене доля від батьківського дому,
Де навіки полишив я дитинство своє.
І давно оселивсь я, так далеко від рідного крову,
Але спогади знову тішать серце моє.

І лечу я в думках через відстань і роки
І дивлюсь з висоти мною прожитих літ.
Бачу добрі діла я, також бачу і власні пороки,
Та не в силах змінити свій життєвий політ.

Що було - те було і не треба міняти,
Як було мало бути – то є доля моя,
Але хочеться знову в ті минулі літа завітати,
Де є тато і мама і малесенький я.

І ось я вже стою, біля нашої хати.
Де усе таке миле і знайоме мені.
Бачу біля віконця , як завжди, вигляда мене мати.
І я знов припаду до колін до її.

Та хвилини щасливі полишаю і з дому
Повертаю у світ де реальне усе.
Але знаю , що знову, коли небуть в хвилину чудову,
Спогад миттю мене до батьків понесе.