Минусовка «Волынский народный хор – Ой, ти, дівчино-чарівниченько».

 

Ой, ти, дівчино-чарівниченько!
Причарувала моє серденько,
Причарувала мою ти душу,
Тепер до тебе ходити мушу.

Ой, ти, дівчино зарученая,
Чого ти ходиш засмученая?
Ой, ходжу, ходжу засмученая,
Що не по правді зарученая.

Ой, ти, дівчино, словами блудиш,
Сама не знаєш, кого ти любиш.
Ой, знаю, знаю, кого кохаю,
Тільки не знаю, з ким жити маю.

Ой, знаю, знаю, кого кохаю,
Тільки не знаю, з ким жити маю.
Ой, знаю, знаю, із ким кохаюсь,
Тільки не знаю з ким повінчаюсь.

Вийду на поле, гляну на море,
Сама ж я бачу, що мені горе.
Сама ж я бачу, чого я плачу,
Свого милого більш не побачу.

Буду стояти на тім камені,
Поки не прийде милий до мене.
Буду терпіти велику муку,
Поки не скаже: "Дай, мила, руку".

Вийду на поле, на ту забаву,
Де я з миленьким мала забаву.
З різного цвіту вінки сплітала,
Біленьким личком всіх чарувала.

Ти присягався передо мною
Будь моїм мужем, а я — жоною.
Не щира була присяга твоя,
Буду казати світу цілому.

Буду казати світу цілому,
Щоб він не вірив нігде нікому,
Бо я самая теє узнала,
Коли невірного вірно кохала.

Бо я самая теє узнала,
Коли невірного вірно кохала.
Кого любила, той за дверима,
Кого не знала, мужем назвала.