Минусовка «Васильковский Юрий – Пісня про маму».

 

Ця звістка, як грім серед неба,
Здавалось, померкли Світи,
Благав тебе, Мамо, не треба,
Ще рано у вічність іти.

Пр :
Погляну коли на могилу,
У смуткау, в сльозах я живу,
То хочу обнять Матір милу,
Іще, хоча б раз, наяву.

Пішла ти у вічність спочити,
Турботи лишила земні,
Учила дітей мудро жити,
І душу вкладала мені.

Голубка моя сизокрила,
Лишила скорботу й жалі,
Любила життя, Світ любили,
Та гості ми всі на землі.