Минусовка «Городинский Станислав – Самотня жінка».

 

САМОТНЯ ЖІНКА
Станіслав Городинський

Впав на землю вечір, мов туман,
Тихо, тихо ніч над містом плаче.
Я зайду в маленький ресторан
І тебе самотню там побачу.
В залі грає музика гучна,
Все твоє життя здається сном.
Ти сидиш за столиком одна
І тримаєш келих із вином.

Приспів:
Самотня жінка, доля непроста.
Вино іскриться в срібнім кришталі,
А погляд твій розгублено пита:
«Чи є десь той єдиний на землі?».
В душі заплаче скрипка самоти,
На струнах серця обізветься жаль.
Ніхто не знає, як чекаєш ти,
Коли тебе торкнеться твій скрипаль.

Молодий закоханий скрипаль
Про чуже кохання заспіває,
А твоєї долі синій птах
До твого вікна не прилітає.
Ну чому в житті буває так,
Скаже дощ, ридаючий у шибку,
Самотня жінка – це сама печаль,
Це схоже на чиюсь забуту скрипку.

---

Текст добавил(а): Xander