Минусовка «Братья Гадюкины – Жовті стрічки».

 

Жовті листя падають на землю
І летять на південь журавлі
Серце жме від туги і печалі
Тяжко сльози втримати мені

Я ніколи, мила, не забуду
Як з тобов стрічались біля річки
Ти казала "Я любити буду"
Та дала на пам’ять жовті стрічки

Приспів:
Жовті стрічки – символ розлуки і печалі
Жовті стрічки – більше надії не маю
Жовті стрічки – бачу тебе уві сні
Жовті стрічки – ночі зігрійте мої

Я поїхав у краї далекі
Та стрічки з собою забирав
В ясний день ховав їх в чемодані
А вночі з собою в ліжко брав

І тепер мені не треба, мила
Тіла твого жадного до любові
Хоч ти мене зовсім розлюбила
Та стрічки тепер завжди зі мною

Приспів (2)

Осінь, пустий пляж.
Я іду вздовж кромки прибою і шукаю на піску сліди твоїх босих ніг.
Та марно. Вони давно змиті хвилями.
Замість них я бачу різні сухі морські рослини, напіврозложені трупи риб і панцирі крабів.
Це все символи нашого мертвого кохання. Щось солене на моїх губах – що то – бризги прибою?
Ні, це мої сльози.
Мої гіркі і солені сльози.
Вони мішають говорить.
Все минає. Все минає.
Не минає тільки любов...