Минусовка «Зинкевич Василий – Ніби вчора, рідна мамо».

 

музика Ігоря Білозора
слова Петра Запотічного

Ніби вчора, моя мамо,
ти будила мене рано.
Говорила мені сину:
“Час настав”

“Час від рідного порогу
кличе даль тебе в дорогу.
Щедрий ранок сонцем
вже тобі заграв”.

“Вже тобі дарує сонце новий день,
джерело неспіваних іще пісень.
Ще трохи черпни у нього доброти,
а у ранках золотистих чистоти
Диво-сили набирайся від землі.
Пам’ятай щодень слова мої”.

Ніби вчора, моя мамо,
ти будила мене рано.
Промінь сонця усміхавсь
в устах твоїх.

Твоя усмішка привітна
випромінювала світло.
Твоє слово зігрівало
завжди всіх.

Вже мені дарує сонце новий день,
джерело неспіваних іще пісень.
Ще трохи черпну у нього доброти,
а у ранках золотистих чистоти.
Диво-сили набираюсь від землі.
Пам’ятаю я слова твої.

Ніби вчора, моя мамо,
ти будила мене рано.
З тих часів світанків
стільки відійшло…

Літа з сумом відлітають.
Твої внуки підростають.
Віддаю я їм твою
ласку і тепло.

Вже моїм синам дарує сонце новий день,
джерело неспіваних іще пісень.
Ще трохи черпнуть у нього доброти,
а у ранках золотистих чистоти.
Диво-сили набирайтесь від землі.
Ой сини, соколики мої!

Вже моїм синам дарує сонце новий день,
джерело неспіваних іще пісень.
Ще трохи черпнуть у нього доброти,
а у ранках золотистих чистоти.
Диво-сили набирайтесь від землі.
Ой сини, соколики мої!

---

Текст добавил(а): Лясота Олег