Минусовка «Лончина Ирина – Останній дзвоник».

 

Ось і закінчився рік,
Зі школою прощаэмось ми,
Чом же найкращі шкільні
Дні відлітають у сни.
Згадуєм перший урок,
Мудрі поради й слова
Що відкривали нам світ,
Вели у простір життя.
Школо моя, ти прощавай, не забувай.
Як перший раз ми увійшли в цей клас.
Школо моя, вчителю мій, ти пригадай.
Радість і сум допотливих цих очей.

Плаче останній дзвінок,
Бо не покличе вже нас
На незабутній урок
В сонячний радісний клас.
Сумно зітхає верба,
Поруч батьки, вчителі
Серце щемить, а в душі
Ми ще як ті школярі.
Школо моя,ти прощавай, не забувай
Як в перший ми увійшли в цей клас.
Школо моя, вчителю мій, ти пригадай
Радість і сум допитливих цих очей.

Сльози блищать на очах
Як нас хвилюють слова,
Бо усвідомлюєм ми
Що вже прощатись пора.
Доля заплутає нас,
у лабіринтах життя.
Але ми вірим у те,
Що світле у нас майбуття.
Школо моя,ти прощавай, не забувай
Як в перший ми увійшли в цей клас.
Школо моя, вчителю мій, ти пригадай
Радість і сум допитливих цих очей.

---

Текст добавил(а): COHBIK