Минусовка «Книжник Інна – Кину кужіль на полицю».

 

Кину кужіль на полицю, сама піду на вулицю.
Кину кужіль на полицю, сама піду на вулицю.
Нехай миші кужіль трублять, нехай мене хлопці люблять.
Нехай миші кужіль трублять, нехай мене хлопці люблять.

На городі сіно гребла, черевички загубила.
На городі сіно гребла, черевички загубила.
Черевички загубила, собі хлопців наманила.
Черевички загубила, собі хлопців наманила.

Я нікого не любила, тільки Петра та Дaнила.
Я нікого не любила, тільки Петра та Дaнила.
Грицька, Стецька та Степана, вийшла заміж за Івана.
Грицька, Стецька та Степана, вийшла заміж за Івана.

Полюбила гультяя, така доля моя.
Полюбила гультяя, така доля моя.
Я думала - кучерявий, в його чуба нема.
Я думала - кучерявий, в його чуба нема.

Я думала - обголився, а він в кузні обшмалився.
Я думала - обголився, а він в кузні обшмалився.
Одна була волосина, тай то гнида обкусила.
Одна була волосина, тай то гнида обкусила.

Ти ж не піп і не дяк, не цілуй мене так.
Ти ж не піп і не дяк, не цілуй мене так.
Нехай мене поцілує запоріжський козак.
Нехай мене поцілує запоріжський козак.

Полюбила панича,
Петра Павловича.
Полюбила панича,
Петра Павловича.
Та не знаю, що робити, чи покинуть, чи любити.
Та не знаю, що робити, чи покинуть, чи любити.

Покинуть жаль, жаль, бо карії очі.
Покинуть жаль, жаль, бо карії очі,
А любити не буду, бо місця не хоче.
А любити не буду, бо місця не хоче.

Ой, гоп доня, моя і я так робила.
Ой, гоп доня, моя і я так робила.
Свого мужа шанувала, а з другим ходила.
Свого мужа шанувала, а з другим ходила.

Ой, хто ж то пішов, понад вербами.
Ой, хто ж то пішов, понад вербами.
Чи то твій, чи то мій світить ребрами.
Чи то твій, чи то мій світить ребрами.