Минусовка «Верминский Владимир – Зима».

 

Знову прийшла зима, сніжинки виграють сріблом
і тихо-тихо кружляють біля твого вікна,Ніби
кличуть тебе на побачення, де тільки ти і я,
і білий пухнастий сніг, який нагадує
нам про наше з тобою кохання,
яке залишиться з нами на ціле життя.

Тихо-тихо падав білий-білий сніг,
У танку кружляв він і на землю ліг,
та лише торкнувся довгих твоїх вій,
краплею скотився по щоці твоїй.

Приспів
А може просто це зима, а не кохання,
А може сон, чи не омріяне бажання.
Сніжинки падали, кружляли і раділи
На жаль з тобою нас з*єднати не зуміли.

Все навколо біло/ снігом замело
і неначе в казці /з нами це було.
місяць зустрічав нас, зорі звідусіль
День, що розлучав нас - біла заметіль.

Приспів
А може просто це зима, а не кохання,
А може сон, чи не омріяне бажання.
Ти намалюєш на папері білім-білім
Букет троянд, що дарував тобі тоді я.
можливо сніг, що прилетів з країв далеких
Нам передав усю любов свою лелека.
Сніжинки падали, кружляли і раділи
На жаль з тобою нас з*єднати не зуміли.

програш на саксофоні

Приспів
А може просто це зима, а не кохання,
А може сон, чи не омріяне бажання.
Ти намалюєш на папері білім-білім
Букет троянд, що дарував тобі тоді я.
можливо сніг, що прилетів з країв далеких
Нам передав усю любов свою лелека.
Сніжинки падали, кружляли і раділи
На жаль з тобою нас з*єднати не зуміли.

Речетатив
З року в рік приходить зима,
Але від тебе, на жаль,
залишились лише спагади.