Минусовка «Шинкарук Ирина – Місячний оберіг».

 

Я буду з тобою уві сні й наяву,
В очі ввійду сльозою в душу смутком ввійду.
Даждьбога просила не почув, не почув.
Стрибога молила, він у травах заснув.
Доля моя чекати з перехрестя доріг.
Ясен місяць благати, щоб тебе оберіг.

Ой, місяченьку, сину Даждьбожий
Нехай твоя луча та й допоможе.
Нехай простелить ладі милому
Срібну доріжку, ой, та й додому.

Ничить трава, та й жалощами,
Кичить зигзиця гуком печалі,
Встають над світом криваві зорі
Течуть по світу криваві ріки.
І нощ грозою птич убудила,
Померло згасло червлене сонце.

Ой, місяченьку, сину Даждьбожий
Нехай мої гуки ладі поможуть.
А як після ночі зорі розтануть,
Ці слова дівочі оберегом стануть.

Ти, наче небо, я, наче птиця,
Ти, наче річка, я, мов вода.
Ти, наче спрага, я, мов криниця
Ти поцілунок, я, мов вуста.
Ти, наче шепіт, я, наче стогін,
Ти, наче тіло, я, мов душа.
Ти, наче сумнів, я, наче спогад,
Ти, наче вітер, я, мов свіча.

Слово моє на всі часи
На день і на ніч, навіки вічні.
Я буду з тобою.
Я буду з тобою
Уві сні й наяву.
В очі ввійду сльозою,
В душу смутком ввійду.
Ладо моє миле,
Коли б мені крила,
Я б до тебе прилетіла.