Минусовка «Повалий Таисия – Востаннє».

 

Востаннє
1.
У твоїх обіймах ніч пала
Не здолає а ні сон, а ні мла.
Жагою втіхи втомлені тіла.
Ця історія, як світ стара.
Завмирає все довкруг востаннє
І любов вмирає ранком, як від ран.
Не дай вам Боже звідати хоч раз.
Зрозуміло все без зайвих слів.
Не жалію, що туман між нами ліг,
Цей туман з невиплаканих сліз.
Чим для тебе, любий мій,
Були наші ночі, зрозумієш серед злив
У обіймах іншої колись. Пр-в:
А я... не благаю ніжності востаннє,
Не почуєш з уст моїх зітхання.
Мовчання - хрест тяжкий для двох,
Де легку розіп’яту любов
Я понесу одна. 2. Лиш здавалося, що ми одне,
Промайнемо крізь життя,
І не торкне нас гірка отрута забуття.
Ця історія, як світ стара.
Завмирає все довкруг востаннє
І любов вмирає ранком, як від ран. Пр-в:
А я... не благаю ніжності в останнє,
Не почуєш з уст моїх зітхання.
Мовчання - хрест тяжкий для двох,
Де легку розіп’яту любов
Я понесу одна.

Я відпускаю тебе назовсім
Лети шукай пригод на склових посвітах
Я не зізналась тобі ще досі
Благать тебе не буду, щоб вертав, я не та.
Надивлюся в глиб очей востаннє,
Збережу в собі моє кохання
Останню свічку запалю
Відтепер навік тебе люблю.
Я тебе люблю...