Минусовка «Повалий Таисия – Чортополох 2».

 

Розійшлися дві дороги, дві дороги — два шляхи.
Розійшлися-розлетілись ми, як вільнії птахи.
Я пішла я на захід сонця, ти пішов на його схід —
Вже не бачу на долонці я твоєї долі слід.

Дві дороги розвели нас, розкидали по землі,
Як розходяться у морі два самотні кораблі.
Що ти робиш, я не знаю — може, тужиш, може, ні.
Ти веселий — знов сумна я, знов невесело мені…

Там, де я — там тебе нема,
Там, де ти — там завжди зима,
Там. де я — в небесах птахи,
Там, де ти — там одні сніги.

Там, де я — там веселий сміх,
Там, де ти — там журба і гріх.
Там, де нам було добре вдвох —
Не росте чортополох.

Ми далекі люди стали, ми на різних берегах:
Берег мій завжди зелений, берег твій завжди в снігах.
Друзі кажуть “божевольні”, друзі знають більше нас,
Ну а я прохаю долі нам побачитись ще раз.

Там, де я — там тебе нема,
Там, де ти — там завжди зима,
Там. де я — в небесах птахи,
Там, де ти — там одні сніги.

Там, де я — там веселий сміх,
Там, де ти — там журба і гріх.
Там, де нам було добре вдвох —
Не росте чортополох.