Минусовка «Романов Дмитрий – Одинока тополя».

 

В полі одинокая тополя.
Одинока, наче моя доля.
Доля невесела, нелегка,
Стала біллю в сердці козака.

Як не вітер в полі, так туман.
Як не пекло знову, так зима.
І ніяка птаха не летить,
Бо ніхто не хоче в полі жить.

Я тополю ніжно обійму.
Свою долю тихо прокляну.
Ти у гості більше не чекай,
Бо поїду я за небокрай.

Десь далеко у чужім краю
Може пару я собі знайду.
А не знайду - згину, так і знай,
Стану птахом - ти мене стрічай.

В полі одинокая тополя
Зустрічає нову свою долю.
Одинока птаха в'є гніздо
Разом буде краще все одно.