Минусовка «Бадова Людмила – Сестро Осiнь».

 

1. Як це сталося миттЕво восенИ –
Одяглися в золотаве ясенИ,
И свiтило, наче срiбло, павутиння,
И хвилиною здавалися години;

Ти мене до себе пАлко пригорнув,
Ти у вiчi моi нiжно заглянув,
I почула я слова твоi, коханий:
«Ти едина в цiлiм свiт - i бажАна»

Пр:
Осiнь-осiнь, моя пiсне, моя сЕстро,
Ми з тобою пiднялися в пiднебесся…
Ти плекАеш у долонях мене й дОсi,
Моя сестро, моя доле, моя осiнь…

2. I забилося серденько, наче птах,
У словах твоiх, немовби у сiтях…
Та менi подарувала крИла осiнь,
Що вплiтала янтарi берiзкам в коси…

Поцiлунками твоiми нiч цвiла,
А над нами Осiнь човником пливла,
I з тобою не лякала нас дощами,
Бо залИшилася осiнь щедра з нами

Пр:
Осiнь-осiнь, моя пiсне, моя сестро,
Ми з тобою пiднялися в пiднебесся…
Ти плекаеш у долонях мене й досi,
Моя сестро, моя доле, моя осiнь…